?

Log in

No account? Create an account

попередня замальовка | наступна замальовка

Шир

Коли знесилений Фродо врешті позбувся персня, усе навколо не стало вмить чистим і красивим, «як до гріхопадіння». Попереду було ще чимало випробувань, підлість зрадливого Сарумана, зустріч із недоармією гобіто-тітушок. Це тільки у фільмі Шир залишився недоторканно красивим, наче нічого й не відбулося у світі. Викорчувані дерева, випалені міста, покалічена свідомість гобітів. І для того, щоби улюблений Край знову зацвів і засіявся сміхом, треба було ще багато сміливості, непохитності й кропіткої праці. Падіння Мордору геть не означало автоматичне відновлення понівеченого світу довкола.
А так хочеться заспокоїтися і звично радіти. Друзі із різних країн закидають привітаннями. І якось не повертаються пальці просто написати «дякую». Бо ціна була надто високою. Бо дорога попереду ще надто довга. І немає за пазухою скриньки з ельфійським насінням.
Я так мало могла зробити в цій війні. Не підносила бутербродів, не заварювала чай, не допомагала пораненим. Та в тилу була своя робота – молитва і віра. Слабка, щоденно перековувана зі зневіри. Щоденно – бо після прочитання ранкових новин виплекана ще вчора віра знову топилася на очах. У тилу була рутина, яка рятувала: годування-прогулянки-брудні підгузники. Миття підлоги за проказуванням молитов. Заварювання м’ятного чаю в намаганні повернути собі хоч крихту спокою. Читання Псалмів уголос – для себе й донечки.
Коли увесь Збараж прощався з Устимом – єдиним сином у матері – мені здавалося, що світ мав би перевернутися. Але світ був там само, політики продовжували виголошувати красиві слова, від яких нудило, френдстрічка розривалася від критики в бік кожного новопризначеного й ненависті до тих, чиї картини й страуси мали би прогодувати численних знедолених.
Мені снилися вогні Майдану, снився Фродо, снився Мордор. І я, прокинувшись серед ночі, обіцяла собі, що докладу всіх зусиль, аби наш "Шир" колись знову міг квітнути. І щоби наша донечка могла зростати в спокої і радості.
Поможи нам, Боже, будь ласка…

Comments

( 22 штрихів — Домалювати штрих )
leto_12
Feb. 26th, 2014 12:27 pm (UTC)
Дорогие,мира Вам и благоденствия,пусть всё скорее наладится !!!
С доченькой Вас!!!
Помощи Божьей во всём!!!
Исаия41:10 не бойся, ибо Я с тобою; не смущайся, ибо Я Бог твой; Я укреплю тебя, и помогу тебе, и поддержу тебя десницею правды Моей.

Исаия 41:6 каждый помогает своему товарищу и говорит своему брату: «крепись!»
hudozhnytsya
Mar. 1st, 2014 10:08 am (UTC)
спасибо!!!
mashua
Feb. 26th, 2014 12:47 pm (UTC)
Мене постійно гризе відчуття непричетності до Майдану, бо я не була в Києві, і вдома виходила на місцевий майдан не так часто. А хтось ходив із дітьми кожного дня, для них діти не були виправданням, як для мене...
oksamytka
Feb. 26th, 2014 12:55 pm (UTC)
навіть нема чого додати...
livejournal
Feb. 26th, 2014 01:00 pm (UTC)
Шир
Користувач ua_redaktor посилається на ваш запис з Шир пишучи: [...] Originally posted by at Шир [...]
papina_docya
Feb. 26th, 2014 01:21 pm (UTC)
Люблю Шир, не еще больше Сэма.
hudozhnytsya
Mar. 1st, 2014 10:07 am (UTC)
да... :-)
tamrik0
Feb. 26th, 2014 02:32 pm (UTC)
Навіть нема чого додати, це мої думки і почуття майже дослівно. Але ще я думаю, що ми завжди, як би добре нам не було, які б гарні часи не настали, ми завжди будемо відчувати, що ціна була занадто високою...
jamico
Feb. 26th, 2014 04:04 pm (UTC)
Потрібно триматися один одного. В єдності сила. В грудні, коли цілі станції метро гуртом співали Гімн, то стало зрузуміло, що так як раніше вже не буде. Ми вимагаємо змін, поваги до себе.
Все буде добре!
bonnesauvage
Feb. 26th, 2014 04:55 pm (UTC)
тільки не дуже я розумію, з чим вони нас вітають. крок зроблено. але це початок.
soldaja
Feb. 26th, 2014 05:57 pm (UTC)
+
marimarfa
Feb. 26th, 2014 10:25 pm (UTC)
Амінь...
і таке доречне тут це фото. Дай, Боже, щоби все ожило, як проліски навесні...
hudozhnytsya
Mar. 1st, 2014 10:07 am (UTC)
ох, Любочко, дай Боже...
(Anonymous)
Feb. 26th, 2014 11:43 pm (UTC)
Щасливко,мені чомусь здається,що тепер ти дуже полюбиш Київ :-)
ЮЮ .
hudozhnytsya
Mar. 1st, 2014 10:07 am (UTC)
так...
olga_lifetime
Feb. 27th, 2014 03:30 am (UTC)
Як я тебе розумію... У мене є якійсь навіть сором, що я щось не зробила більшого... Але я намагаюсь вести роз'яснювальну роботу з тими, хто не вірить або не вірив до останього... що зараз треба тех багато чого робити... Я допомогала матерільно Майдану, вмовляла знайомих, навіть не українців, допомогти теж... Дуже сумно за смерть хлопців, Небесну сотню... А політика така брудна. Зараз головне, не прогавити створення такого уряду, про який мріяли все на передовій.
Alla Mir_oshnichenko
Feb. 27th, 2014 10:36 am (UTC)
Поможи нам, Боже, будь ласка… Що тут ще додати ....
susan_grow
Feb. 27th, 2014 12:34 pm (UTC)
поможи нам Боже
skvorychok
Feb. 27th, 2014 01:37 pm (UTC)
допоможи, Боже...
(Anonymous)
Feb. 27th, 2014 09:11 pm (UTC)
Шир
Дорогая Надийка! Вы не представляете сколько Ваши книги делают для нас украинского народа.Я успокаиваюсь когда читаю тепли истории я начинаю видеть то чего не видела раньше какое то волшебство ощущаю когда читаю Ваши зарисовки. спасибо Вам Вы делаете очень важное дело в тылу сохраняете в чистоте Ваши и наши души . я уверена что плода от этого будет много. что я сделала я так же задавала себе этот вопрос и я знаю ответ я могу и буду влиять сейчас тем что у меня в сердце проявлять через своё творчество я хочу это делать хотя раньше мне было всё равно сейчас уже нет.
hudozhnytsya
Mar. 1st, 2014 10:06 am (UTC)
Re: Шир
спасибо вам огромное...
oly21071995
Mar. 1st, 2014 09:08 am (UTC)
Так-так, підтримую! Боже, допоможи нам зберегти мир і нашу країну!
( 22 штрихів — Домалювати штрих )