?

Log in

No account? Create an account

попередня замальовка | наступна замальовка

...

Я не знаю, що й думати зараз. Скільки себе пам’ятаю, я любила молитися. Але ніколи ще не молилася так, як тепер. Ні, не ревніше, ніж раніше. Просто з відчуттям, наче стою на краю прірви. І навіть надто голосне слово може мене в неї зіштовхнути. Хоча насправді зіштовхнути в неї може відсутність слів. І відсутність віри. А віри, здається, усе менше...
Зрештою, людської віри вже не залишилося. Молюся, аби Бог у Своєму милосерді послав мені її трохи – розміром рівно з гірчичне зерно.
Учора прийшла лютнева «Кана» з моїм текстом, писаним ще в листопаді. Я ділилася роздумами про випробування, які тоді – так давно! – здавалися ох якими серйозними. Я писала про те, що Бог ніколи не обіцяв нам легкого життя чи відсутність випробувань. Правда, тоді я не думала, що випробування будуть такими.
Я знаю, попереду нелегкі часи. Знаю, що мир настане не скоро. Прірва попереду глибока.
Та Бог сильніший. Знаю. Знаю.
***
Тимчасом у мене вийшла нова дитяча книжка. Я так тішилася нею вранці. Хотіла написати радісний, вдячний пост, показати обкладинку, розповісти про те, як її писала, коли Богданка ще товклася в животику і я її називала Танцівницею. Але потім я прочитала новини. І єдине, що хочеться показати звідти зараз – ось цей малюнок Вікторії Кириченко. Дивлюся на нього й знаю, що дорога попереду ще довга. Але попереду – світло.

Comments

( 8 штрихів — Домалювати штрих )
laura_corolla
Mar. 6th, 2014 10:04 pm (UTC)
чудова новина про твою книгу, вітаю! я теж вірю, що світле - попереду. вірю, бо не можу уявити інакше.
rysika
Mar. 6th, 2014 10:08 pm (UTC)
Світло завжди попереду.
xpywuk
Mar. 6th, 2014 10:09 pm (UTC)
добрі новини нині на вагу золота:)

уповаймо на Милосердного... буде все, як вІн дасть.
soldaja
Mar. 6th, 2014 10:13 pm (UTC)
поздравляю)
starrycatt
Mar. 6th, 2014 11:37 pm (UTC)
все, что ты написала - до мурашек...я так не могу свои чувства выразить.
и поздравляю с книгой! хочу "помаранчевий дарунок", но пока в книжном не видела, веду охоту)
irsenas
Mar. 7th, 2014 05:50 am (UTC)
з новою книжкою!
усе буде добре!
skvorychok
Mar. 7th, 2014 08:13 am (UTC)
Головне - світло.. а Бог ніколи не обіцяв відсутності випробувань.
Вітаю з книжечкою! першу ми читаємо, вона у нас серед тих вечірніх книжечок, що читаємо надобраніч). Тримайся на дусі!
oly21071995
Mar. 7th, 2014 03:42 pm (UTC)
О, новая детская книжечка - прекрасно! С удовольствием приобрету.
А по поводу грусти-печали. Маленькая история. Если вдруг он противоречит каким-либо убеждениям, то воспринимайте его просто как рассказ)))
Известно, что батюшка Серафим Саровский всех приветствовал словами - "Радость моя!"
Однажды один монах Саровского монастыря впал в глубокое уныние и просил другого монаха прогуляться с ним, чтобы хоть как-то развеяться. По пути иноки встретили батюшку Серафима. Святой старец прозрел, какое мучительное чувство точит душу бедного монаха и воскликнул: «Радость моя, нет нам дороги унывать!» От слов старца Серафима, от одного его вида, источающего радость и любовь, унывающий монах взбодрился, и печаль оставила его.
Я верю, Надийка, все у нас наладится, ведь с нами Бог!
( 8 штрихів — Домалювати штрих )