?

Log in

No account? Create an account

попередня замальовка | наступна замальовка

Magic moments

Ці моменти такі ніжні, такі невагомі, такі наші, що вряд чи хтось, окрім нас, зможе збагнути глибину їхньої чарівності – і все ж деякими з них нестерпно хочеться ділитися, щоб не луснути від зворушення і гордості.
Учора ми з Данусею гуляли неповну годину, поки вона не захотіла їсти (невже є десь на світі діти, які можуть гуляти кілька годин поспіль, не оглушуючи цілу вулицю?). Дорогою ми зустріли чудову жінку, нашу дільничну лікарку, тож, проводячи її, зайшли доволі далеко. Коли Дана почала кричати, я пришвидшила крок майже до бігу, сподіваючись, що калатання возика по вибоїстих дорогах її заколише. Та де там. Наша дівчинка твердо знає, чого хоче, і не ведеться на замінники. Попри те, що плаче вона рідко й лише у справі, поки її дуже конкретне бажання не буде виконане, дівчинка не вгамується. Тож вона кричала, я бігла, зупиняючись кожних кілька хвилин, щоби взяти її на руки й пригорнути. Тоді крик на кілька митей стихав. Але додому все ще було далеко, і коли дитина починала кричати знову, я була ладна роздягтися просто на вулиці, сісти на обочині й нагодувати її. Потім, звісно, зважувала, що це не в її найкращих інтересах, і бігла далі.
Не роззуваючись, я, нарешті, забігла в кабінет (до спальні ще треба було б пробігти коридор!) і приклала малечу до грудей. Так ми й напівлежали, кайфуючи: Дана нарешті отримала те, що хотіла, активно прицмокувала і муркотіла від задоволення; я обіймала її, дивилася на найпрекрасніше створіння в світі, яке погладжувало своєю крихітною ручкою мою руку й час від часу хапалося за мій пальчик. Я поглядала на стелю в екстазі й голосно сміялася.
Аж тут Дануся випустила пипку, подивилася на мене, сказала «Ку!» і теж весело засміялася. І те «Ку!» так нагадувало вдоволене «дякую», а усмішка була така невимовно солодка, що я… Але ні, не напишу, що я. Бо оці magic moments так просто не опишеш словами.
А сьогодні на вулиці вітряно, ми з Данусею нікуди не йдемо, ніжимося на ліжку в своїх піжамах (у нас обох піжами в кумедні блакитні сердечка), чеберяємо ніжками, дуетом аґукаємо і сміємося. І мені не віриться, що є в цьому світі щось цікавіше й приємніше.
P.S. Ну й дві крихти з інстаґраму. Перепрошую за недоладне кроплення - телефонофото такі телефонофото.

Comments

( 28 штрихів — Домалювати штрих )
froid_mortel
Apr. 3rd, 2014 09:31 am (UTC)
А я завжди годую надворі
hudozhnytsya
Apr. 3rd, 2014 09:37 am (UTC)
я вчора теж вирішила, шо тепер завжди буду старатися на прогулянки одягати кофту для годування. і брати гроші, шоби забігти в кнайпу, яка нам по дорозі. на наших провінційних вуличках не водяться лавочки, а стоячи якось незручно)
Оленка Совин
Apr. 3rd, 2014 12:00 pm (UTC)
Сестричка (поки синочок був маленьким) возила з собою в возику мініатюрний розкладний стільчик, який її рятував, коли додому було далеко повертатись
romashka_do
Apr. 3rd, 2014 09:44 am (UTC)
а ще є слінг, в ньому можна дати лялі груди і тим часом швиденько дійти додому)
hudozhnytsya
Apr. 3rd, 2014 09:47 am (UTC)
слінг я частіше беру в поїздки і в гості, а от гуляти щодня мені якось зручніше з візочком...
ну і не навчилася я ще годувати дитину в намотці "хрест над кишенею", а освоїла лише її)
romashka_do
Apr. 3rd, 2014 04:06 pm (UTC)
таку малечу мені годувати було найзручніше в слінгу з кільцями, або в трикотажкому слінгу - він добре тягнеться.
А як вже більшенька дитинка - то і в ХНК можна погодувати - розв'язати вузол, чуть послабити намотку і вже голівка біля грудей)
irsenas
Apr. 3rd, 2014 09:59 am (UTC)
я з Машею теж гадала - невже є діти, що їдять раз на три години хоча б і можна спокійно гуляти))) І невже в 3 місяці може бути якась подоба режиму?
Саша спокійно вітримує 2,5 години, а часто буває й 3. І вже вимальовувся режим. Тож за гарної погоди гуляємо по 2 години)

І мій малюк теж любить розмовляти з "їдальнею" та ще й так посміхається))
hudozhnytsya
Apr. 3rd, 2014 10:07 am (UTC)
Саші вже три місяці!!! аааа, як зараз летить час! :-)
irsenas
Apr. 3rd, 2014 10:56 am (UTC)
вже більше? майже 3,5))
deep_like_ocean
Apr. 3rd, 2014 10:01 am (UTC)
як дивовижно та зворушливо спостерігати за тим, як змінюється твоє життя. майже одночасно дві мої найулюбленіші письменниці стали матусями, і я просто не можу натішитися :))
hudozhnytsya
Apr. 3rd, 2014 10:06 am (UTC)
ухти-ухти, а хто ще? знаю, що ми майже одночасно стали матусями з Ольгою Паволгою - письменницею і фотографинею, яка мені дуже подобається :-)
і дякую!
deep_like_ocean
Apr. 3rd, 2014 10:42 am (UTC)
Вона ще не встигла написати книгу, але вірю - скоро зробить це :) Оля Шиленко. Поки пише чудовий блог тут http://lestorybook.blogspot.com/ і тут http://choix-du-coeur.livejournal.com/
Ви для мене дві феї. Так і є: коли читаю ваші блоги, твої книжки, мене немов хтось чарівною паличкою торкається і відразу переповнюють такі затишні та ніжні почуття ))
el_trotamundo
Apr. 3rd, 2014 10:03 am (UTC)
"Чеберяємо" - класнюче слово. Пам"ятаю, хтось в минулому пості ногами "белембав" :)))
el_trotamundo
Apr. 3rd, 2014 10:04 am (UTC)
в одному з минулих постів десь півроку тому :)
hudozhnytsya
Apr. 3rd, 2014 10:08 am (UTC)
:-))) нам подружка подарувала книжку з поезіями пестування - там стііільки нових (для мене - і старих для мови) кльовезних слів!
froid_mortel
Apr. 3rd, 2014 10:14 am (UTC)
Клас:-) і я таку книжку хочу:-) як вона точно називається?
hudozhnytsya
Apr. 3rd, 2014 12:59 pm (UTC)
"Поезія пестування", видавництво Periskop :-)
froid_mortel
Apr. 3rd, 2014 03:01 pm (UTC)
дякую!
marimarfa
Apr. 3rd, 2014 12:38 pm (UTC)
О, а що за книжка? У мене є в електронному вигляді "Забавлянки мами Мар'янки".
hudozhnytsya
Apr. 3rd, 2014 12:59 pm (UTC)
"Поезія пестування", видавництво Periskop :-)
ira_stegniy
Apr. 3rd, 2014 11:17 am (UTC)
У нас з Олею сьогодні рекорд - гуляли 2 з половиною години а потім ще дідусь з нею бавився півгодини поки я обідала :)
marimarfa
Apr. 3rd, 2014 12:36 pm (UTC)
Дівчатка такі дівчатка :)))
Мені бракує фото вас у піжамах! Або хоча б самих піжам :)))
І яка ж вона класна на цій фотографії з песиком!
hudozhnytsya
Apr. 3rd, 2014 12:37 pm (UTC)
заінстаґрамимо сьогодні піжами ;-)))
olushka88
Apr. 3rd, 2014 04:11 pm (UTC)
навіть трудно уявити весь цей вирій почуттів)))
Гарнюні ви) Дануся такая вже круглленька, і дуже вже схожа на обох батьків))
pinguin_imp
Apr. 3rd, 2014 06:48 pm (UTC)
когда Гриша был совсем мелкий, то кормила в слинке с кольцами - там вообще можно хоть на бегу кормить))) а так - кормительные одёжки и корми где хочешь :) плюс складной стульчик с собой, если трудности со скамейками.
soldaja
Apr. 3rd, 2014 07:43 pm (UTC)
будничное волшебство (с)
)
filosoftka
Apr. 3rd, 2014 08:37 pm (UTC)
Видно, що доня на материнському молочці - такі гарні пухкенькі щічки :)))
osinnya_kvitka
Apr. 4th, 2014 01:48 pm (UTC)
такий прекрасний час))) Дивовижний, бо особлива кожна мить. Життя з дитиною таке захоплююче. Я годувала в слінгу, бо куртка була зверху і було досить зручно.
( 28 штрихів — Домалювати штрих )