?

Log in

No account? Create an account

попередня замальовка | наступна замальовка

про тепер

Світ, у якому ми зараз живемо, змінився настільки, що часом не знаєш, як і куди пристосувати нажите з роками світобачення. Моє маленьке мистецтво розчинятися в радості буденних дрібниць раптом стало некорисним. Бо щоденні новини з довколишнього світу не стають приводом для радості. І щоденна боротьба зараз – берегти серце, аби не зачерствіло, не змаліло, не впустило в себе ненависть і невиліковну гіркоту.
У мене виробилася нова звичка: щоранку заново довіряти своє життя, свого чоловіка, свою дитину, свої мрії й хвилювання Богу. Просто, аби нагадати собі, що мені не належить нічого. Просто, аби нагадати собі, що все – у Його всемогутніх, люблячих руках.
Щоденна боротьба з егоїзмом і власною духовною забудькуватістю. Гостре відчуття важливості того, що зараз. Безмежна вдячність за Данусю. Усвідомлення власного безсилля після чергового потоку новин. Такі важливі розмови з дорогими подругами. Побутові необлаштованості, котрі з маленькою дитиною на руках особливо помітні. Великі мрії. Щоденні молитви за чоловіка, вдячність йому й за нього, і водночас егоїстичне бажання, щоби він раптом взяв і розв’язав усі проблеми. Це, звісно, неможливо. Але він старається. От купив нам мультиварку – тепер я частіше їм теплу, смачну їжу й нарешті не переймаюся, що все пригорить, поки я наверху годую донечку. Я печу кілька разів на тиждень. Тішуся, нарізаючи овочі й миючи підлогу. Тішуся, що жива. Що маю заради кого втомлюватися. Ніколи раніше стільки не дякувала за такі очевидні речі.
Світ змінюється, і це жахає. Не змінюється Бог. І це та скеля, на яку – якщо не забуваю – намагаюсь опиратися.

Comments

( 11 штрихів — Домалювати штрих )
irenoczka
Jun. 27th, 2014 02:12 pm (UTC)
Надійко, а можно я до себе цей Ваш пост скопіюю? Дуже підтримує те, що Ви написали. Дуже-дуже влучно.
hudozhnytsya
Jun. 27th, 2014 02:31 pm (UTC)
Звісно! Дякую :-)
irenoczka
Jun. 27th, 2014 03:21 pm (UTC)
Це я Вам дякую. Ви так пишете, якась магія просто, читаю і стаю спокійнішою.:))
irengrinders
Jun. 27th, 2014 02:59 pm (UTC)
Дякую Вам за такий пост! здається, Ви написали про все, що мене непокоїть останнім часом, ніби всі думки з моєї голови переказали власними словами. Слід цінувати те, що є сьогодні, адже вже за кілька днів все може перевернутися догори дригом.
Бажаю усій Вашій родині злагоди, миру, спокою і любові!
livejournal
Jun. 27th, 2014 04:51 pm (UTC)
про тепер
Користувач motorrr_family посилається на ваш запис з про тепер пишучи: [...] Оригинал взят у в про тепер [...]
elka_sh
Jun. 27th, 2014 04:54 pm (UTC)
Как хорошо Вы говорите. Благослови Господь и Вас, и Вашу прелестную девочку (фотографии замечательные!), и Вашего чудесного мужа, и вообще всех Ваших близких. И мира, мира всем нам.
chance_person
Jun. 27th, 2014 07:31 pm (UTC)
Дуже дякую Вам Надійко!!! Ваші пости надихають, заспокоюють. Маючи трошки меншого малюканіж Ваша донечка, я із нетерпінням чекаю наступних повідомлень ро Вас, Ваші відчуття переживання. Якось ніби живе, відчуваєш, хвилюєшся, аось висловити це не вдається, а читаючи Ваші пости ніби все стає на свої місця. Дякую Вам!!! Здоров'я, миру ідоброї долі Вам.
poglyadom
Jun. 27th, 2014 08:51 pm (UTC)
Я вообще уже не могу это все через себя пропускать.
Кажется, грядут последние времена.
curli_murli
Jun. 28th, 2014 11:57 am (UTC)
і в моїй голові щось таке ж відбувається.. такий час..
Дякую, за такі хороші слова. І за те, що ти нікуди не йдеш з жж :)
filosoftka
Jul. 3rd, 2014 11:08 am (UTC)
Твоє мистецтво жити дрібничками якраз в цей складний час і важливе, дякувати за щоденні речі, за життя, за рідних...
Natalya Smirnova
Jul. 10th, 2014 08:21 am (UTC)
У меня в голове тоже огромное напряжение.И только благодаря тому,что вера в Божье присутствие поддерживает меня,я не впадаю в отчаяние.Хочется просто вырваться из этих тисков,уехать из Донецкой обл. куда-то далеко-далеко...Но я понимаю,что Бог снова преподает нам уроки и мы должны их выучить.Согласна с каждым словом,Надежда.Радуюсь маленькому сыну,переживаю за мужа,воспитываю старших детей,благодарю Бога просто за то,что еще живы и просыпаемся в своей квартире.Смотрю на магнит,который сама себе когда-то подарила:)
.Как это актуально для меня:"Молись неустанно."Да не устану я ,Господи,молиться и взывать к Тебе.
( 11 штрихів — Домалювати штрих )